У 1990 році в УРСР 1 липня декретний час СССР було скасовано, і таким чином було відновлено дію поясного часу - Київський час, який із 1930 року був рівний Московському, став -1 годину до Московського.
Цим справа не обмежилась - ледь не кожна область та Крим тоді намагались ввести свій час, але події бурхливих 90-х швидко відвернули увагу від цих питань. І ось тепер питання часу в Україні знов постало. То спочатку, мавпуючи Росію, вирішили відмінити перехід на літній час, то відмовились від цього рішення. А от цими днями одіозний міністр МНС Балога запропонував ввести на Україні регіональний час. - За його словами, зокрема, може бути запропоновано, що в Луганській, Донецькій і Закарпатській областях буде час «зміщено на півгодини», тобто він відрізнятиметься від загальноукраїнського часу. Фактично пропонується введення на Україні трьох часових поясів. Скажемо одразу: Україна не така велика країна, і тому ніякого економічного чи біологічного сенсу у введення різних поясів немає. (Так Польща та Іспанія, які по довготі знаходяться ледь не в двічі дальше аніж Закарпаття та Луганськ, живуть за одним часом!) Зате, певно для цього є інші причини.
Зміни часу, які ми часто поодинці сприймаємо на рівні побутових незручностей та економії електроенергії, на рівні суспільства, політики, соціальної психології, геополітики часто мають колосальне, тектонічне значення.
Відомий німецький філософ ХХ ст. М. Хайдегер написав цілу товстелезну і складнющу книгу, головний висновок якої: "Смил буття - це час". Час визначає буття тварного сущого взагалі, і людства, окремих народів, населення регіонів зокрема. Ще в давнину різні культури та цивілізації по усьому світу принципове значення та прискіпливу увагу приділяли астрономічному дослідженню часу. До нас дійшла маса древніх обсерваторій, календарів, годиників і т.д. І той хто міг впливати на обчислення часу - міг впливати на життя всієї країни. Ця метафізика часу і сьогодні використовується для політичного управління. Про неї мало хто знає, і ті депутати, що в 1990 чи 2011 роках голосували за зміну часу, самі толком не розуміють як це працює, але ті, хто ці ідеї розробляє, підкидає, та розкручує - напевне володіють цими езотеричними технологіями управління людським світом.
Воно і не дивно - світом керують не політики: депутати, міністри чи президенти, а зовсім інші люди, про яких ми майже нічого не знаємо, але які, проте володіють необхідними для цього знаннями, технологіями та ресурсами.
Я уже писав тут про назрівання сепаратисьських процесів на Україні, які особливо прискорились після подій 2004 року. Розділення ж в країні єдиного часу на кілька поясів - це класична технологія сепаратизму, розколу цієї країни. Так робили в 1990, коли готували відділення України від Росії, так спробували зробити в середині 90-х сепаратисти в Криму, коли там вводили Московський час.
Схоже так починають робити і тепер. Якщо це не просто хвора фантазія Балоги, а реальний задум тих хто керує цим світом, якщо така ініціатива не забудеться, а буде прийнята і утримається хоч кілька років - то процеси розпаду України стануть незворотними.